Події

Вшановуючи минуле, будуємо майбутнє

 

      25 листопада в Новій Маячці відбувся пам’ятний захід, присвячений мільйонам жертв голодомору-геноциду 1932-1933 років.

      У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Розпочався він наприкінці літа 1932-го, свого піку досяг навесні 1933-го і завершився на початку літа. Головною причиною Голодомору історики називають політику тоталітарного сталінського режиму щодо українців. Коли люди голодували, влада не лише не припинила примусове відбирання їжі. Навіть не приймала допомогу інших країн, а навпаки – кинула всі сили на те, щоб ізолювати голодні райони.

За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду в Україні, за різними оцінками, стали від 4 до 10 млн. людей. Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі – на годину, по 17 – щохвилини.

        На площі біля Свято-Миколаївської церкви, де розташований Пам’ятний знак жертвам голодомору 1932-1933 рр. проведено пам’ятний мітинг-реквієм за участі представників влади, працівників бюджетних установ, жителів селища. Вшановуючи пам’ять людей, які померли з голоду, присутні поклали квіти до Пам’ятного знаку, запалили Свічку пам’яті та взяли участь у поминальній панахиді.

     Люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об'єктивну оцінку, а також винести з того уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних сторінок історії.  Не варто голодомор розцінювати як явище з минулого, адже його наслідки Україна переживає й досі, і переживатиме ще багато поколінь…